Ще кілька років тому виробників передусім турбували сировина, енергоносії та логістика, проте сьогодні ключовим викликом дедалі частіше стають люди.
Кадровий голод, що супроводжується загальним виснаженням суспільства, змушує шукати відповіді на питання: де знайти фахівців та як їх утримати?
Ці гострі теми обговорили на конференції «Хлібна індустрія 2026» під час панельної дискусії «Кадровий голод та ментальне здоров’я персоналу: нестандартні рішення на виробництві».
До розмови долучився Олександр Варавка, голова правління ALVIVA GROUP.
Адже сьогодні ALVIVA GROUP — це 21 компанія, понад 6 000 працівників та підприємства критичної інфраструктури. Тож група стикається з тими ж викликами, що й галузь загалом. Про те, як їх подолати, та де шукати мотивацію й натхнення, розповів Олександр Варавка.
- Кадровий голод: що сьогодні складніше — знайти фахівця чи втримати його?
Наразі однаково важко як залучити нову людину, так і втримати професіонала. Проте якщо поглянути на проблему крізь призму ролі особистості в команді (адже компанія — це насамперед спільнота однодумців), питання має звучати інакше: «Навіщо нам ця людина і чому вона має залишатися з нами?».
Якщо ергономіка внутрішніх процесів у компанії «здорова» та правильно побудована, ми запрошуємо фахівця під конкретні умови. Коли роль працівника відповідає і його очікуванням, і цілям бізнесу, людина почувається на своєму місці й не захочу піти.
Отже, якщо процеси налагоджені вірно, а очікування сторін збігаються, формується лояльність.
Тому, на мій погляд, ключем до успіху є гранична відвертість із собою, кандидатами та працівниками на всіх етапах взаємодії.
- Чому молодь не обирає виробничі професії та чи існує ризик, що за кілька років на підприємствах просто не буде кому працювати?
Щодо небажання молоді йти у виробничу сферу, важливо розуміти: дефіцит кадрів не виникає раптово. Якщо в певний момент з’ясувалося, що працювати нікому — це сигнал, що керівництво вчасно не відстежило ринкові тенденції.
На мою думку, найбільшою загрозою для індустрії зараз є старіння кадрів: на деяких підприємствах середній вік персоналу вже сягає 60 років. Ефективним виходом із цієї ситуації є максимальна діджиталізація робочих процесів. Адже наочність і технологічність дозволяє бачити миттєвий результат своїх дій і отримувати задоволення від роботи та робить виробничі професії більш привабливими для молоді.
- Чи розраховують сьогодні компанії «економіку вигорання»? Які прості рішення допомагають людям залишатися в ресурсі? Чи має керівник сьогодні бути ще й психологом?
Так, тема ментального здоров’я остаточно перестала бути абстрактною: тепер вона безпосередньо впливає на продуктивність, безпеку та плинність кадрів.
За моїми спостереженнями минулої зими втома команди була особливо відчутною через загальне виснаження та невизначеність. У такі періоди колектив гостро потребує стійкого лідера, адже якщо керівник деморалізований, робота всієї команди починає «буксувати».
Лідер має залишатися взірцем стійкості, водночас управлінська ланка потребує належної підтримки, щоб мати ресурс вести людей за собою.
- Які рішення в роботі у сучасних умовах, на ваш погляд, дають найкращий результат?
За останні 50 місяців бізнес навчився бути готовим до будь-яких сценаріїв. З кожним роком темп змін прискорюється, тому ми завжди маємо напоготові плани «А», «Б» і «С».
Проте жодна стратегія не буде реалізована, якщо команда про неї не знає або не була залучена до її розробки. Тож найкраще рішення — це те, що передбачає варіативність розвитку та об’єднує колектив. Впевненість у майбутньому базується саме на злагодженості спільних дій.
- Чого сьогодні найбільше прагнуть працівники: грошей, стабільності чи нормального ставлення?
Сьогодні люди шукають не просто роботу, а насамперед якість життя під час праці. Єдиної відповіді чи універсального рецепта успіху не існує — він завжди багатокомпонентний. Коли людина відчуває себе частиною команди однодумців, бачить реальний результат своєї роботи та отримує зворотний зв’язок від компанії й керівництва, вона знаходить у собі мотивацію рухатися далі.
- Що вас як керівника надихає щодня?
Коли робиш те, що любиш, — не втомлюєшся. Я щиро люблю свою справу, а найбільше мене надихає команда: я мотивую людей, а вони — мене. У цій синергії і полягає наш простий рецепт успіху.
